Податки –
це платежі, які збираються державою з юридичних та фізичних осіб з
метою задоволення суспільних потреб. Податки – основне джерело бюджетних
надходжень, фінансування соціальних та інших загальнодержавних програм і
є одним із основних важелів впливу держави на ринкову економіку.
Податкова система
представляє собою сукупність податків, зборів і обов’язкових платежів,
які збираються державою, а також принципів, форм та методів
установлення, зміни, скасування, вирахування податків та податковий
контроль.
В зарубіжній практиці історично склались два типи оподаткування доходу: шедулярна та глобальна.
Міжнародна економічна інтеграція
(«інтеграція» походить від лат. Integration – заповнення або integer –
цілий) – це процес зростання економік сусідніх країн в єдиний
господарчий комплекс на основі стійких економічних зв’язків між їх
компаніями. Набута найширшого розповсюдження регіональна економічна
інтеграція, можливо, в майбутньому стане навчальною стадією глобальної
інтеграції, тобто злиття регіональних інтеграційних об’єднань. (від
створення зон вільної торгівлі до всеосяжних митних союзів, наприклад,
на базі ЄС і СНД).
Посилення європейської економічної інтеграції
закономірно обумовило розвиток концепції міждержавної податкової
уніфікації та гармонізації.
Податкова уніфікація (зведення до
єдиної форми, системи, єдиних нормативів) – введення обов’язкових
однакових юридичних норм та правил в сфері оподаткування і формування на
даній основі єдиної податкової системи.
Податкова гармонізація
(приведення до відповідності, злагодженості) – це вироблення загальної
стратегії країн в сфері податкових правовідносин на відповідному етапі
інтеграційної взаємодії , яка передбачає координацію податкової
політики, систематизацію та уніфікацію окремих податків і податкових
систем країн, що входять в склад міжнародних регіональних угрупувань. В
літературі також використовують поняття податкова «конвергенція»
(зближення до рівновагі), «модифікація» (зміна, удосконалення).
Податкова політика Європейського союзу
– система заходів, які проводяться інститутами та органами
Європейського союзу, а також його державами – членами, з метою
гармонізації податкового законодавства держав-членів для усунення
податкових бар’єрів на внутрішньому ринку Європейського союзу,
забезпечення реалізації основних свобод, передбачених Договором про
Європейський союз (свободи переміщення товарів, осіб, послуг і
капіталів), неприпустимості недобросовісної та згубної податкової
конкуренції юрисдикцій держав-членів, неприпустимості податкової
дискримінації на внутрішньому ринку, вироблення нових принципів та
механізмів усунення подвійного оподаткування, а також забезпечення
боротьби з податковими правопорушеннями.
Враховуючи , що податкова
політика кожної країни традиційно реалізується у відповідності з
національними інтересами, в ЄС відмовились від створення єдиної
уніфікованої податкової системи. Замість цього було вирішено привести
законодавства країн-учасниць у відповідність, а також підпорядкувати
національні податкові системи загальним задачам.